гуманізм

гуманізм
-у, ч.
1) Прогресивний рух епохи Відродження, спрямований на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв її прагнень і бажань.
2) Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "гуманізм" в других словарях:

  • гуманізм — [гуман’і/зм] му, м. (на) м і …   Орфоепічний словник української мови

  • гуманіст — [гуман’і/ст] ста, м. (на) стов і/ с т і, мн. стие, с т іў …   Орфоепічний словник української мови

  • гуманізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гуманіст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • гуманіст — а, ч. Людина, пройнята ідеями гуманізму …   Український тлумачний словник

  • гуманізація — [гуман іза/ц ійа] йі, ор. йеійу …   Орфоепічний словник української мови

  • гуманізований — [гуман ізо/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • гуманітарний — [гуман іта/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • гуманізація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гуманізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • гуманізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»